Чиста вода завжди є проблемними питанням мешканців великих міст.
Система міського водогону передбачає і своєчасну доставку, і належне очищення питної води, яка зазвичай постійно перевіряється санітарно-епідеміологічними службами. Київ у цьому аспекті не виняток.
Взагалі стан питної води у мегаполісі є показником не тільки якості життя, а й безпеки міста. Життєдіяльність, і якщо так можна висловитися, життєспроможність Києва напряму пов’язана з якістю питною води. Міський водогін ретельно перевіряється санепідемслужбою – щоденно з водопровідної системи береться близько 1000 проб води. Зараз якість питної води у Києві відповідає всім вимогам санітарних стандартів, але з введенням з 1 січня 2005 року нових Державних санітарних норм і правил, столичної владою серйозно обговорюється питання підготовки до цього всіх водопровідних служб міста.
Фактично до цього кроку готувалися. Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства планував поетапне введення нових норм, але через недостатнє фінансування цей план не було виконано, хоча вимоги до питної води підвищуються у всьому світі. Натомість Київ підійшов до цього питання організованіше. В столиці було складено міський план підвищення якості діючих очисних споруд і впровадження нового Держстандарту. Незважаючи на те, що з Державного бюджету коштів на це не виділялося, протягом чотирьох років Київ виділив для цього більше 5 мільйонів гривень – 2 мільйони 780 тисяч виділено з міського бюджету, ще 2 мільйони 820 тисяч – з бюджету ВАТ «Київводоканал». Однак проблема не тільки у фінансуванні.
Перше, з чим зіштовхнуться працівники галузі, це відсутність відповідної бази. Причому не нормативної чи фінансової – основна проблема полягає у розвитку реагентної сфери, адже в Україні не налагоджено виготовлення універсальних реагентів широкого діапазону дії та якісних фільтруючих матеріалів. Крім того, для водопровідно-каналізаційного господарства Києва необхідне нове насосне обладнання і величезна кількість нових труб із захисним покриттям, які не забруднюватимуть воду повторно в мережах її постачання. Втім, це глобальні проблеми, характерні не тільки для Києва. Для столиці ще однією нагальною проблемою є реконструкція Бортничівської станції аерації і центрального міського колектора.
Бортничівська станція аерації займається очищенням міських каналізаційних стічних вод Києва. Проектна потужність підприємства складає 1 мільйона 800 тисяч кубометрів на добу, фактично очищається близько 1 мільйона 300 тисяч кубометрів на добу. Станція включає 3 блоки очисних споруджень (по 600 тисяч кубометрів у добу кожний), що побудовані відповідно в 1965,1975 і 1985 роках. Зрозуміло, що проблема серйозна, тому Київська міська державна адміністрація має намір у 2005-2006 роках виділити 50 мільйонів гривень на реконструкцію Бортничівської станції аерації компанії "Київводоканал". За словами голови правління-генерального директора "Київводоканалу" Володимира КУРАТЧЕНКА, ці гроші насамперед будуть спрямовані на реконструкцію першої черги станції, що знаходиться в аварійному стані, а усього на реконструкцію першої черги станції потрібно 491 мільйонів гривень. Рішення про виділення коштів для водогінної та каналізаційної мережі Києва вже є. Як заявив Київський міський голова Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО, до бюджету Києва-2005 «..ми дали економічне обґрунтування на будівництво нового водозабору – 20 мільйонів гривень, нового головного столичного колектору – 70 мільйонів гривень і на реконструкцію Бортничівської станції аерації».
Крім того, зараз серйозно вивчається варіант перенесення київського водозабору на острів Великий коло Вишгорода, що значно зменшило б вартість реагентної обробки води Дніпровського водозабору та підвищило б її якість. Суть проблеми в тому, що острів Великий територіально належить Київській області, тому практично не перебуває в юрисдикції столичної влади.
Отже, проблем накопичилося чимало. Головне – бажання і можливості їх вирішувати. За словами начальника Головного управління житлово-комунального господарства КМДА Михайла ПОЖИВАНОВА, на затвердження Київради буде подано програму розвитку та реконструкції водопровідного господарства Києва на 2005-2010 роки, яка передбачає реконструкцію систему каналізації та водогону саме з урахуванням нових Державних стандартів на воду.
Поки що ж ми п’ємо ту воду, яка відповідає нині діючим нормам. За інформацією «Київводоканалу», питна вода, яка подається споживачам, повинна відповідати таким державним стандартам та регламентуючим документам: ДСТ 2874-82: "Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль якості води". Цей документ передбачає контроль якості води за 28 показниками; Державні санітарні правила і норми 383-96: "Вода питна. Гігієнічні умови до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання." №136/1940-96 СанПіН передбачає контроль за 55 показниками. На даний момент даний нормативний документ вводиться поетапно до 2005 року відповідно до доручення Кабінету Міністрів України (інд. 33 дор.373 від 24.12.99); ДСТ 2761-84: "Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання: Гігієнічні норми і правила вибору"; ДР-97: "Допустимі рівні радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у харчових продуктах та питній воді; Норми радіаційної безпеки НРБУ-97; Розпорядження Київської міської державної адміністрації №432 від 05.04.1997: "Тимчасові нормовані показники якості питної води в м. Києві". Тимчасовий документ, що регламентує якість питної води у місті Києві до введення в дію українського національного стандарту "Вода питна" та на додаток до стандарту 2874-82 "Вода питна". ТНП передбачають контроль за 46 показниками.
Довідка:
Контроль якості питної води та води джерел водопостачання міста (ріки Дніпро та Десна, підземні водоносні горизонти) здійснюється трьома лабораторіями. Усі лабораторії атестовані Держстандартом України і працюють за планами робіт, затвердженими санепіднаглядом та екологічною службою міста. Лабораторія мережі водопроводу здійснює контроль якості питної води в усіх адміністративних районах міста у 20 контрольних точках, на 29 насосних водопровідних станціях, 130 водопровідних колонках, 200 артезіанських свердловинах та 124 бюветних комплексах. Відповідно до вимог нормативних документів питна вода та вода джерел водопостачання досліджується за хімічними, бактеріологічними, радіологічними та гідробіологічними компонентами: щоденно - за 20 показниками; щомісячно - за 47 показниками; щорічно - за 75 показниками. Кожного дня лабораторії КВК здійснюють відбір та аналіз більше 1000 проб води. Протягом року КВК відбирає та проводить аналіз 400 тисяч проб води.
Сергій БАРАНОВ, "Київ-Прес-Інформ"
http://www.kievpress.info